ПОРАДИ Й МАТЕРІАЛИ ДЛЯ БЕСІДИ НА ПЕРШОМУ ЗАНЯТТІ В ТЕАТРАЛЬНОМУ ГУРТКУ

Для ефективної організації роботи драматичного гуртка велику роль відіграє перше заняття. Про час і місце його проведення треба заздалегідь сповістити всіх гуртківців. Кімнаті, де воно проходитиме, добре було б надати святкового вигляду.

Провести заняття доцільно методом бесіди про мету, завдання та особливості роботи гуртка. Насамперед варто сказати про роль театру в житті людини, враховуючи при цьому, звичайно, вікові особливості вихованців. Театральний гурток, підкреслює вчитель, - це той самий театр, тільки не професійний, а аматорський, самодіяльний. Коли поставитись до постановки п’єс серйозно, то він може відіграти велику роль у розвитку, духовному зростанні вихованців.

Потім потрібно наголосити на тому, що театральний гурток допоможе вихованцям краще зрозуміти прочитані художні твори, особливо драматичні, глибше зрозуміти проведену в них авторську думку; від того, як гуртківці підготують виставу, багато в чому залежатимуть почуття і настрій їх друзів – глядачів.

А щоб вихованці зрозуміли, що заняття в гуртку – серйозна, нелегка праця, треба розповісти їм про особливості театрального мистецтва, мистецтва актора.

В класичному театрі  поєднуються мистецтво художнього слова, сценічних рухів, живопису і навіть архітектури. У практиках сучасного театру часто бачимо використання інсталяції та прийомів відео – арту. Театр впливає на глядача одночасно словом, звуком, світлом, рухом і ритмом. Це мистецтво колективне. В підготовці висвтави бере участь багато людей. Це – і драматург, і режисер – постановник, і актори, і художник, а іноді і композитор. Кожен з них є автором виконаної творчої роботи: драматург – автором п’єси, режисер –постановки, художник – декорацій і костюмів, композитор – музики, актори – співавторами окремих образів.

Крім них виставу готують костюмери, електрики, бутафори, звукооформлювачі. Вони теж є співавторами спектаклю. Усі вони допомагають створити в глядача відповідне розуміння явищ життя, певний настрій. Кожен досягає цього по – своєму залежно від можливостей і засобів його праці: художник – фарбами, музикант – звуками, електротехнік – світлом, звукооформлювач – апаратурою і т.д.

У театральному мистецтві велику роль відіграє почуття відповідальності за доручену справу. Байдужість одного з учасників спектаклю може звести нанівець працю всього колективу.

Тому слід роз’яснити гуртківцям, як важливо додержувати залізної дисципліни. Тільки дисципліна і ділова обстановка може сприяти створенню атмосфери, без якої неможлива справжня творчість.

У бесіді з гуртківцями особливу увагу слід звернути на роль актора в створенню спектаклю. Кожний співавтор вистави закінчує свою роботу над ним до того, як її показують глядачеві, а актор на цей час здійснює тільки підготовчу роботу над роллю. Основа його діяльності проходить вже у виставі перед очима глядачів, причому він, за допомогою тієї чи інакшої інтонації, міміки, рухів, жестів може доповнити або навпаки, спотворити його. Потрібно, щоб актор правильно використав матеріал, підготовлений його співавторами. Тоді й глядач правильно сприйматиме кожне слово., кожний предмет оформлення, кожний звук і шум, включені в спектакль. Якщо за сценою пролунав звук і актор сприймає його як постріл, то й глядач ставиться до нього як до пострілу: коли за сценою пролунає навіть справжній постріл, але актор не прореагує на нього, то й глядач вважатиме цей звук випадковим.

Отже, актор є немовби посередником між усіма співавторами спектаклю і глядачем. Звідси зрозуміло, яку величезну роль у театральному мистецтві відіграє актор, яка відповідальність покладається на нього.

Керівник у вступній бесіді настроює гуртківців на серйозну, вдумливу роботу. Він роз’яснює, що будь –який  успіх – наслідок наполегливої праці, що створення сценічного образу і вистави вцілому – складний творчий процес, що добрих результатів не можна досягнути швидко і легко, але, досягнувши їх, виконавець переживає ні з чим незрівнянне почуття творчого задоволення від усієї праці.

Гуртківці повинні знати, що успіх на сцені залежить головно від того, як вони працюватимуть над своєю роллю.

Щоб гуртківці усвідомили необхідність занять з сценічної грамоти, потрібно пояснити їм, що актор, створюючи сценічний образ, повинен користуватись власним матеріалом, тобто мімікою свого обличчя, рухами тіла, голосом тощо. А для того щоб дії й переживання на сцені були правдоподібними, треба опанувати техніку актора, яка допоможе викликати й виявляти потрібні почуття. Як музикант повинен опанувати техніку гри на музичному інструменті, поет – техніку віршування, так і актор мусить знати технічні способи гри на сцені.

Після першого організаційного заняття треба прочитати п’єсу й обмінятися враженнями про неї, розподілити між учнями ролі. Наступні три – чотири заняття проводимо з сценічної грамоти.

Підготувала Христина КАШЕЦЬКА

З видання Копець З.А. Театральне мистецтво в школі. – К.: Рад. школа, 1971., 128 ст ( ст. 26 – 28)