Шукати в цьому блозі

четвер, 23 лютого 2017 р.

МАМО, Я МАЛЮЮ ТАТА












Кажуть люди: біль і втрата,
Кажуть, горя повна мірка…
Мамо, я малюю тата,
Щоб тобі було не гірко.

Пробіжить по стінах промінь,
Розпочне нову сторінку…
Я малюю не в альбомі –
У думках, словах і вчинках.

Обіцяв, що прийде скоро,
Та за качами полинув…
Я тепер – твоя опора,
Мамо, я вже не дитина.

Принесу до хати квіти,
Ще в росі, зберу по полю,
Щоб згадала, як радіти,
Лікуватиму від болю.

Я ж у тебе не ледащо,
Помагатиму багато,
І про те, що ти найкраща,
Говоритиму, як тато.

І, як він, не побоюся,
Буде треба – вийду з дому,
Рідну землю і матусю
Кривдити не дам нікому!


Валентина Попелюшка[*]





[*]  Журнал Світ дитини, 5/2016 (Художник З. Юськів)

Немає коментарів:

Дописати коментар